10/03/2025
Цього місяця юристи ГО “Простір можливостей” виокремили на огляд 1 Указ Президента, 8 Постанов КМУ та 1 підтриманий Закон ВРУ та відразу підписаний Президентом, які прямо впливають на права військовослужбовців\виць, ветеранів\ок та членів їхніх сімей.
Постанова КМУ № 1062 від 01 вересня 2025 р. “Про внесення зміни до пункту 34 Порядку проведення призову громадян на військо)у службу під час мобілізації, на особливий період” (щодо повісток)
Друк і надсилання повісток здійснюють Міноборони, обласні (Київський та Севастопольський міські) ТЦК та СП або державні поліграфічні підприємства, що мають стратегічне значення. Це відбувається на підставі договорів з оператором поштового зв’язку, Міноборони, ТЦК та СП або державними підприємствами, які мають стратегічне значення. Організація друку може здійснюватися через систему електронної взаємодії державних інформаційних ресурсів.
Постанова КМУ № 1065 від 01 вересня 2025 р. “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2017 р. № 268” (надання дітям статусу постраждалих від воєнних дій)
Дана постанова суттєво розширює основні норми постанови від 5 квітня 2017 р. № 268 , яка передбачає порядок надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.
Змінено терміни фізичного насильства та психологічного та розширено тим, що інші терміни вживаються у значенні, наведеному у Законі України “Про охорону дитинства”.
Право на отримання статусу має дитина, а також особа, яка під час воєнних дій та збройних конфліктів не досягла віку 18 років (повноліття):
1) отримала поранення, контузію, каліцтво;
2) зазнала фізичного, сексуального насильства;
3) була викрадена, депортована або примусово переміщена;
4) залучалася до участі у військових формуваннях;
5) незаконно утримувалася, у тому числі в полоні;
6) зазнала психологічного насильства;
7) її батьки або один з них, інший законний представник зникли безвісти за особливих обставин або померли (загинули) через отримані внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів поранення, контузії або каліцтва на території України чи за кордоном;
8) була позбавлена батьківського піклування внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.
Статус надається органом опіки та піклування за місцем звернення чи за місцем виявлення дитини або особи з числа дітей місцевими органами виконавчої влади або ОМС.
Доповнено, що тепер заяву можуть подавати батьки, законні представники, близькі родичі, орган опіки або сама дитина (якщо досягла 18 років після подій). Та розширено перелік документів, які треба подавати.
Новими пунктами додається, що:
Постанова КМУ від 10 вересня 2025 р. № 1125 “Про реалізацію експериментального проекту щодо організації проходження лікарської, військово-лікарської експертизи особами із складових сил оборони та сил безпеки, які перебувають на тривалому лікуванні в іноземних закладах охорони здоров’я”
Постанова запроваджує експериментальний проєкт, що стосується організації проходження лікарської та військово-лікарської експертизи для осіб із складових сил оборони та сил безпеки (тобто не тільки для ЗСУ), постраждалими у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, які БЕЗПЕРЕРВНО перебувають на лікуванні (протягом 12 місяців) за кордоном. Її головна новація полягає у впровадженні механізму дистанційної ВЛЕ для тих захисників і захисниць України, котрі внаслідок внаслідок хвороби або травми (поранення, контузії, каліцтва) не мають змоги особисто з’явитися до ВЛК на території України.
Захворювання та стани, за яких здійснюється дистанційне проведення наведено у переліку, який є додатком до Постанови. Наприклад, такі захворювання та стан : “Злоякісні новоутворення за наявності віддалених метастазів”; “Атрофія зорових нервів із значним порушенням зорових функцій (діагноз повинен бути підтверджений об’єктивними нейрофункціональними методами досліджень), тощо. З повним переліком можна ознайомитися в додатку до Постанови.
Для проведення дистанційної військово-лікарської експертизи Захисник чи Захисниця або його законний представник має подати командиру військової частини (або відповідній посадовій особі, у підпорядкуванні якої він перебуває, чи керівнику органу цивільного захисту або поліції) за місцем служби належним чином завірені та перекладені українською мовою копії (в електронній або у паперовій формі за вибором) медичних документів з іноземного закладу охорони здоров’я. У цих документах має бути зазначений діагноз відповідно до міжнародної класифікації хвороб (МКХ-10 чи МКХ-11), а також підтверджено наявність захворювання або стану, що дає право на дистанційне проходження експертизи; це можуть бути виписки з медичних карт, висновки спеціалістів чи результати додаткових обстежень.
Якщо протягом останнього місяця 12-місячного періоду перебування на безперервному лікуванні захисник або захисниця України, або його/її законний представник 1) не подали документи, то 2) МЗС та закордонні дипломатичні установи України 3) за зверненням Міноборони, отриманим через систему електронної інформаційної взаємодії органів виконавчої влади, то 2) МЗС або закордонні дипломатичні установи вживають заходів з метою отримання інформації про перебування захисника або захисниці України на лікуванні в іноземному закладі охорони здоров’я, а також заходів щодо інформування військового про необхідність подання документів для дистанційного проведення ВЛЕ.
ВЛЕ з метою визначення придатності до військової служби здійснюється
ВЛК на підставі направлення на медичний огляд ВЛК за рішенням командирів військових частин (посадових осіб, у розпорядженні яких перебувають захисник або захисниця України, або керівників закладів, установ, органу/підрозділу цивільного захисту, органу/підрозділу поліції) за місцем служби. Разом з направленням на медичний огляд військово-лікарською комісією подаються до військово-лікарської комісії через систему електронного документообігу такі документи:
!!!! Строк дистанційного проведення ВЛЕ не може перевищувати 10 днів з дня надходження на розгляд зазначених документів.
Постанова передбачає, що ВЛК:
Якщо ВЛК не розглянула справу через неповний пакет документів, це не вважається остаточною відмовою. Захисники мають право повторно подати документи після усунення недоліків, і комісія знову розгляне справу.
Командири впродовж 5 робочих днів після отримання від ВЛК постанови про придатність (непридатність) до військової служби або інформації щодо залишення справи без розгляду інформує захисника або захисницю України.
Захисники та захисниці України, які під час перебування на тривалому лікуванні за кордоном дистанційно пройшли ВЛЕ з метою визначення їх придатності до військової служби, після повернення в Україну не підлягають повторному медичному огляду ВЛК.
Постанова КМУ від 10 вересня 2025 р. № 1136 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 7 березня 2025 р. № 270”
Постанова передбачає зміни у підходах:
Направлення на медогляд для НГУ, ДПСУ, УДО, СЗРУ здійснюється прямими начальниками від командира та вище, начальниками (керівниками) закладів охорони здоров’я за місцем лікування, а для військовослужбовців СБУ — уповноваженими посадовими особами її підрозділів.
Якщо у військового формування чи органу немає власного медзакладу, військово-лікарську експертизу можна пройти в медзакладах інших структур сектору безпеки й оборони. Витрати при цьому компенсуються на підставі договорів.
Постанова КМУ від 25 вересня 2025 р. № 1203 “Про внесення змін до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів”
Встановлюється часовий проміжок: щороку з 1 січня до 31 липня року, в якому громадянину виповнюється 17 років, здійснюється перше взяття на облік (без подальшого проходження ВЛК) із внесенням даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Передбачено два шляхи для внесення даних:
Також визначено категорії осіб, які не підлягають взяттю на військовий облік призовників: це громадяни України, які відбувають покарання в установах виконання покарань, та громадяни, до яких застосовано примусові заходи медичного характеру.
Якщо громадяни не стали на облік у відповідний часовий проміжок, то вони беруться на такий облік лише після особистого прибуття до районного (міського) ТЦК та СП. Громадяни чоловічої статі віком від 25 до 60 років, які не перебувають на обліку, беруться автоматично. Взяття на військовий облік громадян України здійснюється за зареєстрованим або задекларованим місцем їх проживання, для військовозобов’язаних та резервістів СБУ – у Центральному управлінні та регіональних органах СБУ, а якщо місце проживання не зареєстроване або не задеклароване – у ТЦК та СП, визначених Генеральним штабом ЗСУ.
Після досягнення граничного віку виключаються з обліку засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів в день досягнення ними граничного віку.
Постанова КМУ від 25 вересня 2025 р. № 1192 “Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 5 липня 2024 р. № 779 і від 7 березня 2025 р. № 252”
Передбачено Постановою доповнення новим абзацом в постанові КМУ № 779 (від 5 липня 2024 р, що стосується субвенції): інформація за спеціальною формою складається на підставі рішень органів, відповідальних за ветеранську політику (структурні підрозділи, райдержадміністрації/військові адміністрації, виконкоми рад), щодо виплати Захисникам і Захисницям грошової компенсації за оренду житла. Розмір компенсації визначається з дати звернення особи по таку виплату і до кінця поточного року.
Додається одна із умов для отримання компенсації за оренду житла: є ВПО, які перемістилися (повторно перемістилися) з територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій або тимчасової окупації і не мають власного житлового приміщення, розташованого на території України (крім пошкодженого або знищеного внаслідок війни, якщо воно знаходиться на території, з якої вони перемістилися).
Постанова КМУ від 25 вересня 2025 р. № 1214 “Про реалізацію експериментального проекту з ідентифікації тіл (останків) осіб, загиблих (померлих) внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, за біометричними даними”
Постановою вводяться терміни пов’язані з дактилоскопією, до прикладу, дактилоскопічні дані — відцифровані дані дактилоскопічного обліку. Передбачено, що дактилоскопіювання та фотографування тіл (останків) загиблих здійснюються спеціалістами-криміналістами та/або іншими працівниками Національної поліції, у разі потреби можуть бути залучені працівники установ Експертної служби МВС. Якщо неможливо отримати відбитки пальців загиблого чи померлого звичайними способами, пальці приводять у стан, придатний для дактилоскопії, за допомогою спеціальних розчинів. Для цього обов’язково залучається судово-медичний експерт державної спеціалізованої судово-медичної установи. Якщо ж і це неможливо, допускається отримання цифрової рентгенограми папілярних візерунків пальців. У такому випадку судово-медичний експерт цієї ж установи залучається як спеціаліст. Дактилоскопіювання тіл загиблих або померлих проводиться з використанням спеціального чи універсального обладнання, у тому числі такого, що дозволяє робити відбитки рентгеноконтрастним методом, або шляхом заповнення паперової дактилоскопічної карти за допомогою поліграфічної фарби. Під час дактилоскопіювання відбираються відбитки пальців обох рук, а в разі неможливості — максимально можлива кількість відбитків.
Під час заповнення дактилоскопічної карти відбитки проставляються у порядку від 1 до 10 — починаючи з великого пальця правої руки і закінчуючи мізинцем лівої. Якщо ж у загиблого або померлого відсутні чи пошкоджені окремі пальці (через ампутацію, травму чи розкладання), у карті робиться відповідна позначка про це.
Сформовану дактилоскопічну карту за дорученням слідчого перевіряє спеціаліст-криміналіст або працівник уповноваженого підрозділу Нацполіції через бази даних автоматизованої дактилоскопічної ідентифікаційної системи за допомогою програмного інтерфейсу. У випадку, коли знаходиться збіг відбитків загиблого чи померлого з наявними у системі даними, слідчий орган зобов’язаний негайно призначити дактилоскопічну експертизу. Відцифровані відбитки пальців із дактилоскопічної карти застосовуються для встановлення особи загиблого чи померлого через біометричні дані. Для цього використовуються бази біометричних шаблонів національної системи біометричної верифікації та ідентифікації, у тому числі дані з Єдиного державного демографічного реєстру.
За результатами проведеної ідентифікації працівники Експертної служби МВС, спеціалісти-криміналісти або працівники уповноважених підрозділів Нацполіції зобов’язані протягом 3 днів письмово повідомити орган досудового розслідування.
Ідентифікація загиблої особи за відбитками пальців через бази біометричних даних національної системи верифікації та ідентифікації може стати підставою для проведення додаткових дій органом досудового розслідування. До таких дій належить залучення членів сім’ї, близьких родичів чи знайомих для впізнання, фіксація особливих прикмет тіла, а також невідкладне призначення молекулярно-генетичної експертизи для остаточного підтвердження особи загиблого. Результати дактилоскопічної експертизи або ідентифікації загиблого за біометричними базами національної системи визнаються достовірними відомостями про смерть людини.
Фотографування обличчя загиблого проводиться без головного убору, строго фронтально під прямим кутом до площини тіла, у трьох обов’язкових ракурсах: анфас, правий профіль і лівий профіль. Ідентифікація загиблого за відцифрованим образом обличчя через національну систему біометричної верифікації та ідентифікації може слугувати підставою для подальших дій слідства. Орган досудового розслідування може проводити додаткові заходи чи слідчі дії — залучати членів сім’ї, родичів або знайомих для впізнання, фіксувати особливі прикмети тіла, а також призначати невідкладну молекулярно-генетичну експертизу.
Можливість дактилоскопіювання передбачено для військовослужбовців Збройних Сил, Держспецтрансслужби, Нацгвардії, Держприкордонслужби та поліцейських, які беруть безпосередню участь у бойових діях. Таке дактилоскопіювання здійснюється лише на підставі письмової заяви встановленої форми, яка обов’язково містить згоду на обробку персональних даних. Подальші деталі – хто саме підлягає дактилоскопіюванню, у які строки воно проводиться, де і як зберігаються дактилоскопічні карти (у паперовій чи електронній формі), порядок їх вилучення чи знищення, а також підстави та порядок передачі таких карт органам досудового розслідування без рішення суду – визначатимуться окремими нормативними актами Міністерства оборони та МВС.
З метою навчання навичкам дактилоскопіювання живих осіб Міноборони, Нацгвардія, Держприкордонслужба та Національна поліція можуть за потреби залучати фахівців Експертної служби МВС. Такі фахівці надають теоретичну допомогу у формі консультацій, методичних занять або демонстраційних заходів, залежно від наявних ресурсів і можливостей. проводиться з дотриманням правил дактилоскопіювання живої особи та оформлення дактилоскопічної карти та може здійснюватися шляхом заповнення дактилоскопічної карти в паперовій формі із застосуванням поліграфічної фарби або спеціалізованого обладнання для дактилоскопіювання живих осіб (за наявності).
Постанова КМУ від 22 вересня 2025 р. № 1176 “Про затвердження Порядку надання допомоги для вирішення житлового питання окремим категоріям внутрішньо переміщених осіб, що проживали на тимчасово окупованій території, та внесення змін до Порядку ведення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України”
Фінансування допомоги може здійснюватися з кількох джерел: це кошти державного бюджету України, ресурси міжнародних фінансових організацій, інших кредиторів та інвесторів, а також міжнародна технічна допомога чи фінансова підтримка (як поворотна, так і безповоротна). Додатково передбачено, що джерелом можуть стати репарації чи інші стягнення з Російської Федерації. Окрім цього, допускаються будь-які інші джерела фінансування, якщо вони не заборонені українським законодавством.
Отримувачами допомоги є: громадяни України, які перебувають на обліку як ВПО та перемістилися з тимчасово окупованих територій для яких не визначено дати завершення тимчасової окупації, та належать до однієї із таких категорій:
Отримувачами допомоги не можуть бути особи, щодо яких існують визначені законодавством обмеження. Це, зокрема: ті, до кого застосовані санкції відповідно до Закону України “Про санкції”; особи з судимістю за злочини проти національної безпеки чи проти миру й міжнародного правопорядку; ті, хто разом із членами сім’ї має у власності житло (за винятком житла, придбаного в іпотеку за непогашеним кредитом); хто вже отримав грошову компенсацію за належне житло; хто був забезпечений житлом органами влади під час перебування на обліку як ВПО; хто подав заяву чи отримав рішення про компенсацію за знищене житло.
Суб’єктами надання адміністративної послуги з розгляду питань щодо надання допомоги є сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її утворення) рада, а також військова адміністрація населеного пункту (далі – уповноважений орган). В яких буде утворюватися спеціальна комісія з цього питання.
Заява подається або через Дію; або через ЦНАП чи нотаріуса. Якщо заяву подає представник отримувача, зробити це можна лише через ЦНАП або нотаріуса. Для недієздатних осіб, осіб з обмеженою дієздатністю або неповнолітніх заява також подається тільки законними представниками і тільки через ЦНАП чи нотаріуса.
Заява електронна обов’язково має містити підпис. У ЦНАП заяву формує адміністратор за допомогою порталу Дія, роздруковує її для перевірки та підпису отримувачем (або його представником), після чого накладає свій кваліфікований електронний підпис. Ідентифікація здійснюється за паспортом громадянина України, ідентифікаційним кодом та документами, що підтверджують повноваження представника (якщо він подає заяву).
Рішення комісії набуває чинності лише після затвердження уповноваженим органом, і таке затвердження має відбутися не пізніше ніж протягом п’яти робочих днів з дати ухвалення рішення комісією. Після цього копія затвердженого рішення обов’язково завантажується посадовою особою уповноваженого органу до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, також у строк не більше п’яти робочих днів із дня затвердження. Рішення може бути оскаржене.
Строк дії житлового ваучера становить п’ять років із дня формування в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна.
Допомога надається лише один раз кожному отримувачу, визначеному порядком, у фіксованій сумі 2 млн грн. Вона надається виключно у вигляді житлового ваучера, який може використати тільки його власник — відчуження чи передача третім особам заборонені.
Виконавцем програми визначено АТ “Укрпошта”, яке забезпечує організацію надання допомоги. Безпосередньо виплати отримувачам проводяться через АТ “Ощадбанк”: кошти з небюджетного рахунку головного розпорядника перераховуються виконавцю програми, а той через Ощадбанк забезпечує зарахування коштів отримувачам. У разі формування черги виплати здійснюються в порядку черговості за датою звернення і можуть бути відновлені лише після поповнення небюджетного рахунку. Таким чином, розподіл допомоги напряму залежить від наявності коштів.
Після того, як отримувач допомоги визначився з житловим об’єктом або має діючий іпотечний кредит, він подає звернення про фінансування виконавцю програми. Так само або через Дію, або ЦНАП чи нотаріуса. Якщо звертається представник отримувача, то він може зробити це лише через ЦНАП або нотаріуса. Звернення про фінансування може бути подано спільно отримувачами допомоги, яким належать різні житлові ваучери на загальну суму допомоги, визначену в них, із зазначенням у зверненні відомостей щодо всіх житлових ваучерів.
Пошук об’єкта житлової нерухомості, вартість, а також умови придбання такого об’єкта узгоджуються отримувачем допомоги з власником або замовником будівництва, кредитором за іпотечним кредитом.Оплата за проведення оцінки нерухомого майна, за вчинення нотаріальних дій, адміністративний збір за проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, інші обов’язкові податки, збори та платежі не можуть бути оплачені за рахунок наданої допомоги. Забороняється використовувати житловий ваучер на придбання об’єкта житлової нерухомості у батьків, чоловіка або дружини, дітей, зокрема усиновлених, рідних братів та сестер, баби та діда з боку матері і з боку батька, онуків.
Підтвердження можливості фінансування житлового ваучера є дійсним протягом 60 календарних днів із дня прийняття рішення про надання отримувачу допомоги такого підтвердження. На зазначений період грошові кошти в розмірі допомоги, що визначені у відповідному житловому ваучері, резервуються. Податися повторно можна, якщо не дотриманий строк в 60 днів.
Договори, які укладаються із застосуванням житлового ваучера, мають обов’язково посвідчуватися нотаріально.
Буде діяти з 24.11.2025.
Верховна Рада підтримала в цілому та підписано Президентом Проект Закону про Військового омбудсмана №13266 від 08.05.2025
Закон визначає правовий статус, повноваження та організаційні засади діяльності Військового омбудсмана.
Передбачено, що військовий омбудсман є посадовою особою, через яку Президент України здійснює демократичний цивільний контроль у сфері безпеки й оборони. Його завдання – стежити за дотриманням прав військовослужбовців, резервістів, військовозобов’язаних на зборах, добровольців тероборони, учасників руху опору та правоохоронців, які беруть участь у бойових діях.
Військовий омбудсман призначається на посаду Президентом України (через Указ Президента) строком на п’ять років. Одна і та сама особа не може бути призначена на посаду Військового омбудсмана більше ніж на два строки поспіль.
Може стати громадянин України від 30 років, з вищою освітою (не нижче магістра), який володіє державною мовою та останні п’ять років проживає в Україні.
Омбудсманом не може бути особа, яка не відповідає вимогам закону, визнана судом недієздатною, має непогашену судимість, є військовослужбовцем, протягом останнього року каралася за корупційне адмінправопорушення, є членом партії, позбавлена права займати держпосади, має інше громадянство, не пройшла спецперевірку чи не подала декларацію, має великі борги з аліментів або поєднує роботу чи мандат у владі, бізнесі чи громадських організаціях (крім науки, викладання чи творчості).
Повноваження припиняються у зв’язку з його звільненням або смертю. Може бути звільнений через неналежну роботу, завершення строку повноважень, власної заяви чи переходу на іншу посаду, вироку суду, втрати дієздатності, корупційних правопорушень, вступу до партії, незаконного збагачення, втрати українського громадянства чи виїзду за кордон, тривалої хвороби, боргів з аліментів або порушення закону “Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)” у частині подання та дотримання строків подання декларації про контакти.
Основні завдання:
1) здійснення демократичного цивільного контролю щодо забезпечення дотримання прав;
2) виявлення порушень прав;
3) напрацювання пропозицій щодо шляхів/способів мінімізації та усунення виявлених причин і умов, що призводять до порушення прав, запобігання їх виникненню в майбутньому, а також сприяння поновленню прав;
4) складання та направлення висновків і рекомендацій органам військового управління (органам управління), командирам (начальникам), а також іншим державним органам, їх посадовим особам з метою підвищення ефективності забезпечення захисту прав.
Права омбудсмана:
Військовий омбудсман зобов’язаний дотримуватися законів України, виконувати свої завдання, не розголошувати особисті чи секретні дані без згоди, а також звітувати перед суспільством про свою діяльність.
Президентом України утворюється Офіс Військового омбудсмана як допоміжний орган. Завдання, функції та гранична чисельність Офісу Військового омбудсмана визначаються Положенням про Офіс Військового омбудсмана, що затверджується Президентом України. Військовий омбудсман може мати першого заступника та двох заступників, призначаються Президентом за подання омбудсмана.
Подання скарг до омбудсмана може бути лише тими особами, на яких поширюється Закон або їх представниками за довіреністю чи законними представниками відповідно до закону.
Вимоги Закону України “Про звернення громадян” на скарги не поширюються. Скарги можуть бути індивідуальними або колективними і можуть бути подані різними способами.
Усні скарги подаються скаржниками під час особистого прийому або за допомогою технічних засобів електронних комунікацій через визначені контактні центри, телефонні “гарячі лінії”.
У письмовій скарзі потрібно вказати ПІБ, контакти для зв’язку, суть і вимогу, а також (за потреби) документи представника, дату та підпис. Застосування КЕП під час подання скарги не вимагається.
Скаргу розглядають до 10 робочих днів, а якщо є загроза життю чи здоров’ю – не більше 3 днів. Омбудсман не розглядає скарги, якщо вони не в його компетенції, повторюють уже розглянуті, стосуються тлумачення законів або перебувають у суді.
Анонімні скарги не розглядаються, крім випадків, якщо анонімна скарга стосується конкретного порушення і містить фактичні дані, що можуть бути перевірені.
Результати скарги можуть бути:
Скаржника повідомляють про рішення протягом 3 робочих днів після його ухвалення. Це рішення можна оскаржити в суді.
Підставою для перевірки є будь-які дані про порушення прав військових: зі звернень, депутатських запитів, публікацій у медіа чи повідомлень від осіб (у тому числі конфіденційних). У рішенні про перевірку вказують предмет, об’єкт, підстави, дату початку та інші потрібні дані.
Перевірка триває до 30 робочих днів і може бути подовжена ще максимум на 30 днів один раз. Про це скаржника повідомляють упродовж 3 днів. Рішення ухвалює омбудсман або його заступник.
Особи, залучені до перевірки, можуть опитувати свідків, отримувати документи та їх копії, а також оглядати об’єкти й місцевість, пов’язані з перевіркою.
За результатами перевірки складається висновок, у якому фіксують: чи були порушення, у чому вони полягають, хто їх допустив, причини, умови, можливі способи відновлення прав та інші необхідні дані.
Висновок перевірки затверджує омбудсман або його заступник і протягом 3 днів надсилає командиру чи посадовій особі, відповідальній за порушення. Разом із висновком вимагається негайно: припинити порушення, усунути його причини, відновити права та розглянути питання дисциплінарної відповідальності винних.
Командир чи посадова особа мають за 10 робочих днів розглянути висновок і письмово повідомити омбудсмана про вжиті дії. Якщо були рекомендовані заходи для відновлення прав, про їх виконання теж треба звітувати. За обґрунтованим клопотанням командира або інших посадових осіб строк розгляду висновку може бути продовжено омбудсманом до 30 робочих днів, але лише один раз.
Військовий омбудсман співпрацює з командирами, органами влади, правоохоронцями, місцевим самоврядуванням, громадськими організаціями та іншими структурами. Він або його заступник можуть надсилати письмові запити й отримувати потрібну інформацію, навіть з обмеженим доступом. Запит має містити підстави, опис даних і підпис. Відповідь надається протягом 10 днів, а якщо є загроза життю чи здоров’ю – упродовж 3 днів. Строк відповіді на запит може бути подовжений омбудсманом до 30 робочих днів (крім випадків загрози життю чи здоров’ю). Всі органи та посадові особи зобов’язані співпрацювати з омбудсманом, надавати інформацію й документи (навіть з обмеженим доступом). Невиконання його законних вимог, ненадання чи надання неправдивих або неповних даних забороняється та тягне юридичну відповідальність.
Військовий омбудсман щороку до 30 березня подає звіт Президенту та Верховній Раді. Звіт заслуховується у парламенті, а якщо він містить інформацією з обмеженим доступом – на закритому засіданні. Щорічний звіт омбудсмана публікують на його сайті протягом 3 днів після подання Президенту та Раді, крім інформації з обмеженим доступом.
Фінансування діяльності Військового омбудсмана здійснюється через
Офіс Військового омбудсмана за рахунок коштів Державного бюджету України та з інших джерел, не заборонених законодавством. Фінансування Офісу Військового омбудсмана передбачене окремою бюджетною програмою і має бути достатнім для виконання його повноважень.
Військовий омбудсман, його заступники та працівники офісу несуть усі види відповідальності – кримінальну, адміністративну, цивільну, матеріальну й дисциплінарну – за порушення чи неналежне виконання обов’язків.
УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №691/2025 “Про Офіс Військового омбудсмана”
Офіс Військового омбудсмана — постійно діючий орган, створений Президентом України для сприяння демократичному цивільному контролю за сектором безпеки й оборони.
Основні завдання Офісу Військового омбудсмана полягають у сприянні демократичному цивільному контролю за сектором безпеки і оборони, виявленні та аналізі порушень прав осіб, на яких поширюється дія закону, підготовці пропозицій щодо їх усунення та запобігання, наданні допомоги у поновленні порушених прав, формуванні висновків і рекомендацій для органів влади й командування, а також у здійсненні поточного інформаційно-аналітичного та організаційного забезпечення діяльності Омбудсмана.
Офіс Військового омбудсмана забезпечує організаційне, правове, фінансове та аналітичне підґрунтя діяльності Омбудсмана, розглядає скарги та звернення щодо порушення прав військовослужбовців і пов’язаних категорій осіб, готує пропозиції та рекомендації для органів влади і командування, бере участь у перевірках, аналізує причини порушень та розробляє шляхи їх усунення. Він також забезпечує доступ до публічної інформації, опрацювання запитів, підготовку звітів, участь у міжнародному співробітництві, інформування суспільства, роботу з документами з обмеженим доступом і виконання інших функцій для реалізації повноважень Омбудсмана.
Офіс Військового омбудсмана має право отримувати від органів влади та організацій необхідну інформацію, у тому числі з обмеженим доступом; користуватися державними базами даних і системами зв’язку; залучати фахівців та науковців; готувати пропозиції до проєктів нормативно-правових актів; скликати наради, створювати робочі групи та ініціювати проведення досліджень з питань своєї компетенції.