11/25/2024
Визнати загибель рідної людини після двох років у статусі «зниклий безвісти» — неймовірно складний і болісний крок. У такий момент важливо, щоб поруч були досвідчені фахівці, які зможуть підтримати та допомогти. Адже кожне слово у цей час може або додати сил, або позбавити їх.
Саме з таким непростим випадком зіткнулись юристи мобільної групи з Ветеранського простору під час роботи у Літинській громаді, що на Вінниччині. Дві родини звернулися по допомогу, адже не знали, як діяти далі.
«Складно прийняти, що тіло ніколи не повернуть з поля бою, навіть якщо є свідчення про місце та обставини загибелі. Окрім психологічного болю, виникають і суто процедурні труднощі. У таких ситуаціях без правової та ментальної підтримки не обійтися, — розповідає фахівчиня мобільної групи Марія Довжик. — Ми ніколи, наголошую НІКОЛИ, не даємо порад. Рішення щодо визнання зниклого безвісти загиблим у судовому порядку повинна ухвалювати тільки сім’я, спираючись на власні внутрішні відчуття».
Окрім цього важливого питання, команда мобільної групи провела зустріч із 26 мешканцями громади. Інші запити стосувалися прав і гарантій ветеранів та їхніх родин, оформлення документів, а також вирішення проблемних моментів у комунікації з державними установами.
Зв’язатися з представниками мобільної групи Вінниччини можна за телефоном: (067) 959-40-65
Проєкт реалізується в межах програми «Український фонд швидкого реагування», яку втілює IREX за підтримки Державного департаменту США.