06/11/2025
Переважна більшість — 90% поранених військових, які потрапляють до Хмельницької обласної лікарні, — зовсім не місцеві. Їх евакуюють з фронту, і часто — без одягу, документів, телефону. Фактично з поля бою — у лікарняне ліжко.
Саме тому робота фахівця із супроводу ветеранів у медзакладі критично важлива, розповідає Тетяна Яворська, юристка за освітою, фахівчиня з супроводу ветеранів у Хмельницькій обласній лікарні під час Всеукраїнський діалог «Громади — ветеранам 2025» . Вона — та, хто перша питає: «Що тобі потрібно?» і перша діє.
Гігієна, одяг, консультації — з цього починається робота. Далі — юридичний супровід, допомога з документами, пошук рідних. І зрештою — координація з фахівцями в рідній громаді, куди поранений повертається після лікування.
«Я передаю контакт бійця фахівцю з його громади — і навпаки. Моя задача — підтримати тут, а потім передати далі, щоб він не залишився один», — каже Тетяна.
Її досвід — про системність там, де легко сказати «це не наша відповідальність». І про те, що реінтеграція починається не з кабінетів, а ще з лікарняних палат.
Сьогодні таких фахівців у лікарнях лише кілька десятків на всю країну. Але їх має бути більше. Бо ветерани мають отримувати підтримку з перших хвилин у тилу — навіть якщо це ще не дім.
Партнери цьогорічного заходу: Міжнародний фонд “Відродження” у співпраці із Європейським союзом, GIZ Ukraine: Resilient Society Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH GIZ Ukraine: Resilient Society, IREX in Ukraine Програма реінтеграції ветеранів IREX UNDP Ukraine / ПРООН в Україні та Європейський Союз в межах партнерства «EU4Recovery — Розширення можливостей громад в Україні», Івано-Франківська міська рада Тепле Місто / Teple Misto Коаліція ветеранських просторів БФ «Там, де ми — там Україна», Всеукраїнська асоціація громад B&M Projects