Принцип екстериторіальності, віддалені робочі місця і проактивність: що змінилося у роботі фахівця із супроводу ветеранів?

9 основних змін, які внесли у роботу фахівця із супроводу ветеранів. Далі – огляд Постанови КМУ від 25 червня 2025 року № 746

1. фахівець із супроводу не зобов’язаний бути штатним працівником. Додатково передбачено, що засновником таких установ можуть бути місцеві ради будь-якого рівня – сільські, селищні, міські, районні або районні у місті.

У випадках, коли у громаді немає відповідного працівника, або якщо установа реалізує ветеранські проєкти (хаби, простори), допускається працевлаштування фахівця на базі установ, заснованих обласною радою. Водночас фахівець не може бути штатним працівником виконавчих органів місцевих рад або структурних підрозділів місцевих держадміністрацій.

Якщо фахівець звільнився і протягом 30 днів працевлаштувався в іншу відповідну установу, повторне проходження вимог пунктів 7–11 Порядку не потрібне.

2. З метою підвищення доступності послуг, установам дозволено створювати віддалені робочі місця фахівців із супроводу. Відповідальність за організаційне забезпечення таких місць покладено на керівників відповідних установ.

3. Відбір на посаду фахівця проводиться комісією, створеною місцевим органом влади. Для випадків, коли засновником установи є Київська міська рада, комісію формує регіональний орган. До складу комісії входить керівник відповідної установи.

4. Організація підвищення кваліфікації фахівців із супроводу здійснюється відповідно до освітньої програми підвищення кваліфікації за напрямом “Організація роботи фахівця із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб”.

5. Впроваджується принцип екстериторіальності — якщо в громаді немає фахівця, особа може звернутися до фахівця в іншій територіальній одиниці або за місцем лікування/реабілітації.

6. Виключили як підставу для припинення здійснення заходів підтримки зміну місця проживання. 

7. Заходи із підтримки здійснюються фахівцем із супроводу, зокрема шляхом: 

• виявлення осіб, які або вже перебувають у складних життєвих обставинах, або мають підвищений ризик у них опинитися. По суті, це передбачає не лише реакцію на звернення, але й проактивну діяльність із моніторингу ситуацій та аналізу ризиків.

Після ідентифікації таких осіб фахівець має ініціювати взаємодію із системою соціального захисту, зокрема:

• інформувати структурні підрозділи з питань соціального захисту населення (районних державних адміністрацій у містах Києві та Севастополі);
• повідомляти виконавчі органи місцевого самоврядування (сільських, селищних, міських, районних у містах рад);
• передавати інформацію надавачам соціальних послуг.

Важливо, що фахівець має орієнтуватися на задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) особи.

8. Мінвет розробляє порядок проведення моніторингу, внутрішньої і зовнішньої оцінки якості здійснення заходів з підтримки ФСВ та демобілізованих осіб та основні показники щодо ефективності діяльності таких фахівців. Та розробляє примірний перелік заходів з підтримки, що здійснюються фахівцем із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб.

В той самий час виключений пунккт, який раніше зобов’язував Мінвет затверджувати типову освітню програму підготовки. Для підвищення кваліфікації залишається за Мінветом розробка програми. 

9. Видатки на забезпечення діяльності фахівців із супроводу здійснюються в межах видатків, затверджених у:

• кошторисі (для комунальних бюджетних установ (закладів);
• плані використання бюджетних коштів, що містить розподіл бюджетних асигнувань (для комунальних некомерційних підприємств).