12/25/2024
Частина нашої команди стала учасниками магічного дійства – “живими книгами”у заході “Жива Бібліотека. Можливість дізнаватися більше про людей, які нас оточують”, яку організувала неперевершена Елена Юзькова
Суть “живої бібліотеки” полягає у тому, що тебе, як “живу книгу” заявляють через твою історію, не називаючи прізвища та імені. І будь хто, хто зацікавиться тобою, як особистістю, може прийти і поговорити тет а тет і взяти для себе щось важливе.
З команди #простір_можливостей було представлено дві “живі книги”:
«Воїн» – Збройним силам України він присвятив чи не половину свідомого життя – 12 років з 29. Втратив на війні ногу, став наставником для новобранців, лицар ордена Богдана Хмельницького, на плечах якого витатуйовано «Твоя воля завжди сильніше твого тіла», брав участь в “Іграх нескорених”, а тепер вчиться бути цивільним.
«Міністерка» – топ-чиновники в нашій країні асоціюються з поганими бюрократами, крадіями, хабарниками. Але у верхівці влади, як і у зрізі всієї країни, є люди, які опинились там через власну місію, систему цінностей, вміння служіння, внутрішньої потреби зробити Справу.
Саме так представили наші “живі книги” у бібліотечному каталозі. Розкриваючи карти, скажемо, що це була Оксана Коляда як “Міністерка” і Максим Єрмохін як “Воїн”.
Чи варто говорити, що їхні історії хотіли почути чимало людей, які завітали на цей захід у Національну бібліотеку імені Ярослава Мудрого, що у Києві. Всього, за словами організаторів, “живу бібліотеку” відвідали понад 200 читачів.
Що ж думають про формат такого “живого читання” самі “книги”?
“Немає нічого цікавішого за людей, тому це був дуже неочікуваний, але цікавий формат розмови. І тут не зрозуміло, хто більше отримав – “книжка” чи “читач”, адже ці читання були у вигляді діалогів. На особливу увагу заслуговує підбір “книжок”. Усі різні за віком, досвідом, світоглядом і це було неймовірно цікаво. Той факт, що “читати книги” прийшло 200 людей, свідчить про те, що ми сумуємо за живим спілкуванням і деколи нам цього дуже не вистачає”, – говорить Оксана Коляда.
“Людина береться читати книгу, коли в неї є запит. Це може бути цікавість, оновлення чи поповнення знань, бажання відчути емоції чи знайти відповіді на питання.
Проте, читаючи паперову книгу, вона не може отримати дискусію, адже обмежена змістом. А цей формат дає змогу не просто почути, про що книга та ознайомитись із нею, а вступити в дискусію та отримати емоції від живого спілкування. Багато читачів після “прочитання” книги щось переосмислювали.
Мені особисто формат зайшов, оскільки, це можливість відкрити щось нове для людей. Це можливість показати іншу сторону чийогось життя, статусу або досвіду, про який у людини вже було складене певне враження. Це було цікаво”, – ділиться враженнями наш Макс Єрмохін.
Більше 20 “живих книг” зібрали організатори. Серед яких, «Мрія дитинства», «Мільйонер, який голодує», «Подолала рак», «10 професій за життя», «Мама особливої дитини», «Пережити сексуальне насилля в дитинстві», «Освітній ікігай», “Ironman”, «Лавра зсередини», «Дружина військового», «Їжа як код ідентифікації», “Радіо як свідок життя», «Диригентка», «Політтехнолог», «Медитація», «Штучний інтелект», «Медіаторка», «Детектив», «Есеї про місто моря», «Друг з притулку», «Збирач пазлів щастя», «Практикуючий емпат». Усі цікаві і унікальні.
Дякуємо за досвід, нові знайомства і магію, яка панувала у “живій бібліотеці”.