08/29/2025
Сьогодні Україна вшановує загиблих Захисників і Захисниць. У День пам’яті ділимося історіями про те, як рідні та близькі надають “життя” мріям полеглих Воїнів.
“Пам’ять – це відповідальність живих перед мертвими”.

Так говорила парамедикиня “Госпітальєрів” Ірина Цибух з позивним “Чека”, яка загинула 29 травня 2024 року на Харківському напрямку.
“Код Тамерлан”. У Звягелі дружина загиблого Воїна Тімура Абубакарова з позивним “Тамерлан” Катерина Кармазіна-Абубакарова відкрила Академію лідерства для молоді в честь свого чоловіка. “Мені дуже імпонує ідея про памʼять не бетоном, а діями. Тімур — про освіту, хтось з полеглих Героїв — про спорт, хтось — про мистецтво. Ми хочемо дати приклад родинам і суспільству: не лише памʼятники бережуть памʼять. Продовження їхніх ідей, цілей, захоплень — ось у чому насправді продовжуються наші рідні”, — говорить пані Катерина.

Акція “Стіл пам’яті”. Це ініціатива, яка проходить у День пам’яті загиблих Захисників і Захисниць України. Її суть полягає в тому, щоб заклади харчування на весь день резервували один стіл для вшанування пам’яті полеглих героїв. З такою ініціативою до рестораторів вийшла Марія Грабар – дружина загиблого Воїна Іллі Грабара. Цю акцію проводять спільно із платформою пам’яті «Меморіал» і вона вже стала загальнонаціональною.

Книгарня “Герої”. У Вінниці батьки та старша сестра загиблого Воїна Миколи Рачка відкрили книгарню “Герої”. Микола був журналістом, поетом і мріяв про відкриття власної книгарні. Він загинув влітку 2022 року. Також Національний університет “Києво-Могилянська академія” відкрив благодійний фонд, що присуджуватиме Меморіальну стипендію (премію) імені Миколи Рачка (був випускником закладу) за оригінальні й новаторські магістерські роботи випускників.

Реабілітаційний центр “Прикарпаття 4.5.0.”. Ідея створення Центру належала Олегові Перегуді. Ветеран АТО мріяв про такий осередок, де побратими могли б отримувати необхідну допомогу. Формуванням проєкту Олег почав займатися ще у 2021-му році разом із дружиною Василиною. Однак, на початку широкомасштабного вторгнення росіян в Україну Олег повернувся в ЗСУ і реалізацію ідеї відклали. Після його загибелі у червні 2022, дружина повернулася до ідеї відкриття центру. Він запрацював у 2024-му році. “Місце сили, любові і пам’яті”. Так пані Василина описує реабілітаційний центр.

“Місце, де лунатиме дитячий сміх”. У Миргороді дружина загиблого Героя України, льотчика Дениса Кирилюка відкрила дитячий майданчик. Воїн загинув у 2023-му році. “Денис мріяв, щоб усі діти жили під мирним небом і мали простір для радості та дитячого сміху. Цей майданчик подарунок дітям нашого міста. Це — символ того, заради чого він жив і заради чого він загинув”, – говорить Альона Кирилюк.

“Забіг Честі імені Рекрута”. Забіг в честь загиблого Воїна Олексія Чубашева проводять у Києві щороку у червні. Олексій любив бігати. Його девіз “Не слимач” став один із ключових закликів до активного способу життя. Після його загибелі у 2022-му році, дружина Олексія Юлія ініціювала цей захід, який збирає тисячі прихильників “Рекрута”.

“Туристичний прихисток”. Ініціативна група пластунів збудувала туристичний прихисток на горі Парашка в честь загиблого товариша Тараса Гаврилишина. Це була його остання воля, яку він озвучував своїм побратимам. Прихисток – це не лише про пам’ять Тараса, а ще й про те, що цей будиночок рятуватиме життя туристів. Частину грошей на будівництво виділила родина загиблого Воїна, решту – зібрали серед друзів та побратимів.

“Футбольне поле”. У Вінниці батьки загиблого Воїна Валентина Присіча відкрили футбольне поле в честь свого сина. Валентин за життя любив футбол і був активним уболівальником вінницької “Ниви”.

“Паб Кабан”. У Стрию побратими відкрили паб на честь загиблого Воїна Назара Підковича. Назар мріяв відкрити подібний заклад. Після загибелі його мрію вирішили втілити друзі – троє ветеранів та двоє військових. Це не просто паб, а ще й осередок для ветеранської спільноти. “Кабан” – позивний Назара.

І це далеко не весь перелік тих проєктів, заходів, акцій, які створюють на честь загиблих. Про них знімають фільми. Їхніми іменами називають вулиці. Їхні обличчя ми бачимо на муралах. На їхню честь призначають стипендії. Їхні мрії втілюють в активностях, бізнесах, сучасних ініціативах.
Пам’ять про Героїв перетворюється в дію, як продовження їхніх мрій, сподівань і цінностей, які вони сповідували за життя.