01/24/2025
«Мотивація – допомагати»
“Я завжди хотіла допомагати тим, хто повертається з війни, адже у моїй сім’ї це питання є дуже близьким. Мій брат – діючий військовослужбовець, учасник бойових дій та чоловік – учасник бойових дій. Я добре розумію, з якими викликами стикаються ці люди, і тому вирішила стати фахівцем супроводу ветеранів, щоб підтримувати їх та їхні родини”, – так про свою мотивацію здобути новий фах говорить 30-річна Анастасія Бубліченко, фахівчиня супроводу ветеранів та демобілізованих осіб Глодоської ОТГ, що на Кіровоградщині.
Коли оголосили відбір на цю посаду, пані Анастасія проживала з родиною в Новоукраїнці (Кіровоградська область) у родичів, адже вона має статус внутрішньо-переміщеної особи.
На початку широкомасштабного вторгнення їй довелося виїжджати з рідного Херсону. Фактично під обстрілами жінка рятувала сина. Спочатку поїхали у Польщу, а згодом повернулися в Україну. Чоловік на той момент вже проходив службу у Збройних силах України.
«Ви виграли цей конкурс. Запрошуємо вас у громаду»
Фахівчиня подалася на посаду в Глодоську громаду, де був вакант і пройшла відбір. Хоча проживала в іншому місці.
“Анастасія Олександрівна, ви виграли цей конкурс. Я запрошую вас у громаду”, – такими словами зустріла пані Анастасію голова сільської ради Ольга Сиса. Вона ж надала будинок для проживання родині, прилаштувала сина у місцеву школу.
“Перше, що я зробила на робочому місці – це почала проактивно знайомитися і комунікувати із фахівцями пенсійного фонду, соціального захисту та іншими надавачами послуг. Також, почала збирати контакти ветеранів, членів їхніх родин, тобто усіх, кого я маю супроводжувати.
Звісно, що була певна недовіра до мене, коли я їм телефонувала. Люди не розуміли, хто я і що від них хочу. Вони питали “Ви з військкомату?” або “Скільки ми маємо заплатити за ваші послуги?”. Доводилося пояснювати і налагоджувати контакти, – ділиться враженнями пані Анастасія, – це вже зараз трохи мене знають і звертаються. Навіть цукерки приносять на знак подяки”.
Лише за два тижні роботи до фахівчині звернулося фізично 13 людей – ветерани, члени їхніх родин, особи з інвалідністю, родини загиблих. Більше 45 звернень у телефонному режимі, серед яких і діючі військовослужбовці.
Працює пані Анастасія і на виїздах. Чимало тих, хто потребує супроводу з навколишніх сіл. Як правило, це ветерани які не можуть фізично дістатися до фахівця у Глодоси.
«Запровадження професії “фахівця” – це ривок у системі супроводу ветеранів»
“Те, що тепер в Україні є така посада “фахівець супроводу ветеранів” – це круто. Це, свого роду “ривок” у системі супроводу ветеранів. Навіть уже з мого досвіду, коли ветеран звертається – моє завдання максимально включитися у роботу, допомогти йому швидко зібрати документи, передзвонити у відповідну службу і попередити, що він прийде зі зверненням, навіть, якщо треба, роздрукувати документи аби він не бігав і не шукав цю опцію. Тобто, створити усі умови, аби він отримав послугу у надавачів максимально швидко і якісно.
А ще питання адвокації. До прикладу, у нашій громаді ветеранів не забезпечували санаторно-курортним лікуванням, бо не було звернень. Таке звернення з’явилося, я передала в сільську раду і там швидко відреагували, внісши відповідні зміни у бюджет і забезпечивши ним ветерана. Головне, що нас чують і йдуть на зустріч. Тобто, усі налаштовані на плідну роботу і підтримку ветеранів”, – говорить пані Анастасія.
Контактний телефон Анастасії Бубліченко (063) 610 60 73
Посилання на сторінку у Facebook
P.S. від команди “Простору можливостей”
Утім, звісно, є своя проблематика.
Перші складнощі, які ми побачили – це працевлаштування фахівців в заклади сфери соціального захисту. Різна нормативна база, функціональна підпорядкованість різним відомствам, різні рівні оплати праці – все це ускладнює процес впровадження фахівця. Деколи призводить до конфліктів.
Як один із шляхів вирішення цієї проблеми – формування прямої вертикалі реалізації ветеранської політики. Зокрема, працевлаштування фахівців у комунальні установи сфери ветеранських справ.
Очевидно, що нова професія проходить певний етап турбулентності. Але наше спільне завдання – зробити усе аби фахівцям працювалося комфортно, а ветерани і ветеранки отримували якісний і професійний супровід.