09/20/2026
Коментар від співзасновника та члена правління Спілки ветерана, військового капелана Петра Боканова
“Для нас адвокація українських ветеранів у Німеччині — це насамперед не просто розповідати про проблеми ветеранів, а представляти їхній голос, пояснювати український досвід і створювати практичні зв’язки між українськими та німецькими інституціями.
Ми виходимо з дуже простого принципу: ветеран — це не проблема і не тягар для суспільства. Навпаки, це людина з унікальним досвідом, високим рівнем відповідальності, лідерськими якостями, стійкістю та професійними навичками. Тому завдання ветеранської політики — не лише допомогти людині подолати наслідки війни, а й створити умови для її повноцінного повернення до суспільного, професійного та громадського життя.
У Німеччині ми працюємо через UA Veterans Germany — Bund ukrainischer Veteranen und Familien e.V. та UA Veterans Academy. Перша структура зосереджена передусім на підтримці українських військовослужбовців, ветеранів та їхніх родин у Німеччині, їхній інтеграції та представництві їхніх інтересів. Академія доповнює цю роботу як німецько-українська освітня та експертна платформа, яка переносить практичний досвід України з 2014 року у професійний діалог із німецькими та європейськими інституціями”, – говорить Петро Боканов.
Як відбувається адвокація в Німеччині?
Ми намагаємося працювати не в одному середовищі, а одночасно на декількох рівнях: із ветеранськими та громадськими організаціями, представниками Bundeswehr, освітніми та експертними інституціями, органами державної та місцевої влади, а також із політичним середовищем.
Особливо важливим для нас є безпосередній професійний діалог із німецькими партнерами, які працюють у сфері оборони, військової служби та ветеранської політики. Ми підтримуємо контакти та співпрацюємо, зокрема, з Федеральним міністерством оборони Німеччини (Bundesministerium der Verteidigung), Zentrum Innere Führung der Bundeswehr, навчальними та академічними структурами Bundeswehr, а також із представниками Veteranenbüro der Bundeswehr та іншими інституціями.
Для нас важливо, що це не лише протокольні контакти. Ми намагаємося вести професійний обмін досвідом — говорити про український досвід війни, медичної евакуації, реабілітації, повернення військових до цивільного життя, роботу з ветеранами та їхніми родинами. Водночас ми уважно вивчаємо німецький досвід, зокрема систему підтримки ветеранів Bundeswehr, і шукаємо те, що може бути корисним для України.
Водночас наша співпраця значно ширша за державні та військові структури. Ми маємо тісні контакти з німецькими гуманітарними та соціальними організаціями, зокрема з Johanniter, Malteser, Deutsches Rotes Kreuz та іншими партнерами. Для нас це надзвичайно важливо, оскільки саме ці організації часто мають безпосередній практичний контакт із людьми, які потребують допомоги.
Окремий і дуже важливий напрям — співпраця з медичними закладами Німеччини, де проходять лікування та реабілітацію українські поранені військовослужбовці. Ми взаємодіємо з лікарями, медичним персоналом, соціальними працівниками та іншими фахівцями, допомагаючи поєднувати медичну, соціальну, психологічну та гуманітарну підтримку. У багатьох випадках саме така міжінституційна взаємодія дозволяє побачити потреби людини комплексно, а не лише з точки зору її лікування.
Дуже тісною є також наша співпраця з дипломатичними установами України в Німеччині, зокрема з українськими консульствами. Це важливий партнерський рівень, особливо коли йдеться про документи, консульські питання, комунікацію з Україною, підтримку військовослужбовців та ветеранів і координацію різних питань, які виникають під час перебування наших людей у Німеччині.
Окремо ми співпрацюємо з психологами, психотерапевтами, фахівцями з реабілітації та іншими спеціалістами, які працюють із військовослужбовцями, ветеранами та членами їхніх родин. Це особливо важливо, тому що наслідки війни не закінчуються після завершення лікування або повернення людини додому.
Таким чином, навколо ветерана та пораненого військовослужбовця формується ціла мережа партнерів: державні та військові інституції, ветеранські організації, гуманітарні структури, медичні заклади, психологи, дипломатичні установи, громадські організації та волонтери.
І саме в цьому ми бачимо одну з головних цінностей нашої роботи: ми не намагаємося замінити собою всі ці структури. Наше завдання — по можливості з’єднати їх між собою, пояснити український контекст і допомогти людині отримати необхідну підтримку там, де вона є найбільш компетентною.
Важливим майданчиком для такої роботи є також Національний день ветеранів у Берліні та інші професійні заходи. Для нас це не просто можливість розповісти про себе. Це можливість познайомити німецьке суспільство з українським ветераном не лише як із людиною, яка потребує допомоги, а як із партнером, експертом і носієм унікального досвіду війни.
Про що ми говоримо з німецькими партнерами?
Передусім ми пояснюємо, що український ветеранський контекст принципово відрізняється від того, з чим Німеччина стикалася у своїй сучасній історії.
Україна вже понад десять років має суспільство, яке живе в умовах війни. А після 2022 року масштаб цього процесу кардинально змінився. Тому питання ветеранів — це не вузька соціальна тема. Це питання здоров’я, реабілітації, працевлаштування, освіти, сім’ї, психологічного відновлення, безбар’єрності, підприємництва, місцевого самоврядування і, зрештою, майбутнього всієї держави.
Ми говоримо і про те, що повернення військового до цивільного життя не починається в день його звільнення зі служби. Цей процес має починатися набагато раніше — ще під час служби, лікування та реабілітації.
Водночас ми багато говоримо про сім’ю. Ветеран повертається не у вакуумі. Разом із ним повертається родина, яка також переживає війну, поранення, втрату, тривале очікування та зміну звичного життя.
Саме тому підтримка ветерана має бути комплексною, довгостроковою та орієнтованою не лише на подолання проблем, а й на повернення людини до активного життя.
Ми також намагаємося пояснювати німецьким партнерам, що український досвід не можна просто механічно перенести в німецькі умови, так само як українська система не може просто скопіювати німецьку. Наше завдання — обмінюватися досвідом, аналізувати його і разом шукати рішення, які відповідають конкретним потребам людей.
Що ми пояснюємо про українські ветеранські простори?
Один із найцікавіших для німецьких партнерів напрямів — розвиток в Україні ветеранських просторів.
Ми пояснюємо, що ветеранський простір — це не просто офіс, де можна отримати консультацію. Його головна цінність — у тому, що він створює середовище, де ветеран та його родина можуть отримати різні види допомоги, але водночас залишатися частиною спільноти.
Сьогодні Україна розвиває мережу мультифункціональних ветеранських просторів, де в одному місці можуть поєднуватися психологічна, юридична, адміністративна, освітня, спортивна та соціальна підтримка, працевлаштування, розвиток підприємництва та інші послуги.
Для нас особливо важливий принцип «рівний — рівному». Ветеран часто краще відкривається ветерану. Людина, яка сама пройшла через поранення, фронт, реабілітацію чи повернення до цивільного життя, може бути не просто консультантом, а людиною, якій довіряють.
Тому ветеранський простір — це одночасно сервіс, спільнота і місце повернення людини до нормального життя.
Водночас ми наголошуємо, що ветеранські простори не повинні ставати самоціллю. Їхня цінність визначається не кількістю приміщень чи проведених заходів, а тим, наскільки реально вони допомагають ветерану та його родині.
І ще один принцип для нас є надзвичайно важливим: ветеранський простір має бути місцем довіри та безпеки. Особливо сьогодні, коли йдеться про поранених військовослужбовців, ветеранів та їхні родини, необхідно дуже відповідально ставитися до персональних і чутливих даних. Безпека людини не може бути принесена в жертву чиїмось амбіціям, кар’єрі або приватному інтересу.
Як німецькі партнери сприймають цей досвід?
Ми бачимо дуже великий інтерес до українського досвіду. Німецькі партнери добре розуміють значення реабілітації, психологічної допомоги, соціальної підтримки та інтеграції військових. Німеччина має власний серйозний досвід роботи з військовослужбовцями та ветеранами Bundeswehr.
Але український досвід має інший масштаб і іншу специфіку. Йдеться про суспільство, яке одночасно переживає війну, має величезну кількість військових, поранених, загиблих, ветеранів та їхніх родин і вже сьогодні змушене будувати систему повернення людей до цивільного життя.
Саме тому український досвід цікавий німецьким партнерам не тільки як модель допомоги ветеранам. Він цікавий також як досвід суспільної стійкості, кризового менеджменту, реабілітації, медичної евакуації, психологічної підтримки та цивільно-військової взаємодії.
Особливий інтерес викликає саме те, що багато українських рішень народжувалися не в теорії, а безпосередньо у відповідь на реальні виклики війни. Україна була змушена дуже швидко створювати та адаптувати механізми підтримки військових, поранених, ветеранів та їхніх родин.
Водночас ми відчуваємо, що німецькі партнери не просто слухають український досвід, а ставлять багато практичних запитань: як це працює на місцевому рівні, як організована взаємодія держави та громадських організацій, яку роль відіграють самі ветерани, як забезпечується сталість таких просторів, як вимірюється результат і як уникнути дублювання послуг.
Саме такий професійний діалог для нас є особливо цінним.
Саме на такому обміні знаннями будує свою роботу UA Veterans Academy: від практичного досвіду сучасної війни та медичної евакуації до реабілітації, реінтеграції, ветеранської політики, психічного здоров’я та суспільної стійкості.
І тут важливо розуміти: це не односторонній процес, де Україна лише «просить допомоги», а Німеччина лише «допомагає». Ми хочемо будувати партнерство двох сторін, у якому Україна також може передавати свої знання та практичний досвід.
Які можливості подальшої співпраці?
Ми бачимо їх дуже багато. Передусім, це обмін досвідом між українськими та німецькими ветеранськими просторами і організаціями. Німецькі колеги мають великий досвід роботи з ветеранами Bundeswehr, а українські — унікальний досвід роботи з ветеранами сучасної великої війни.
Другий напрямок — спільне навчання. Тут особливо важливими можуть бути семінари, тренінги, експертні зустрічі, стажування та професійні обміни.
Третій — залучення німецьких інституцій та експертів до розвитку української ветеранської політики, реабілітації та системи підтримки ветеранів.
Важливим може бути також створення постійних професійних майданчиків, де українські та німецькі фахівці могли б регулярно обмінюватися досвідом, аналізувати практичні кейси та разом шукати рішення.
Окремий потенціал ми бачимо у співпраці між медичними та реабілітаційними установами, ветеранськими організаціями, психологами, освітніми структурами та громадськими організаціями. Тут може йтися не лише про допомогу, а й про спільне створення нових підходів та моделей підтримки.
І, навпаки, український досвід може бути корисним Німеччині — особливо у питаннях готовності суспільства до масштабних криз, роботи з наслідками війни, цивільно-військової взаємодії та формування суспільної стійкості.
Ми переконані, що в майбутньому така співпраця може вийти далеко за межі двосторонніх українсько-німецьких відносин і стати частиною ширшого європейського обміну досвідом.
Для нас головне — щоб у центрі всього цього процесу залишалася сама людина.
Ветеран не є інструментом. Ветеран — це людина, перед якою суспільство має відповідальність.
Тому підтримка ветерана повинна бути заради ветерана — а не заради того, хто цю допомогу організовує.
Саме з такої позиції ми хочемо розвивати українсько-німецьке партнерство у ветеранській сфері: не просто допомагати, а створювати довгострокову систему співпраці, обміну досвідом і взаємної підтримки, в центрі якої завжди залишається ветеран, його родина та його майбутнє.