01/15/2025
Сьогодні більшістю голосів, вже у другому читанні, у Верховній Раді ухвалено проєкт Закону «Про систему охорони психічного здоровʼя в Україні». 233 голоси ЗА.
Ірина Лоюк виконавча директорка – член правління ГО “Простір можливостей” – одна із тих, хто входить у кістяк експертної команди, яка створювала цей закон, починаючи зі структури, основного наповнення, опису процедур і повноважень органів влади.
“Цей законопроєкт – це приклад того, як Україна показує всьому цивілізованому світу свою прогресивність, спроможність створювати кращий досвід, навчати інших.
На жаль, передумова цього – війна, яка вчить нас швидко реагувати на проблеми, бути далекоглядними, формувати нашу стійкість.
Ми майже перші, з-поміж інших країн, системно підійшли до турботи про психічне здоров’я і формуємо систему, яка є людиноцентричною, стане ближчою, доступнішою і зрозумілішою для всіх і, при виконанні вимог Закону – ефективною. Нас чекає робота над підзаконними актами, які завершать визначені основи», – говорить Ірина Лоюк.
Чому Закон потрібен?
Кожен українець за понад 10 років війни, з них 2,5 – повномасштабної, здобув непростий досвід, із яким треба навчитися жити. Ми більше не можемо ігнорувати зростаючу потребу населення України в психосоціальній підтримці, психологічній допомозі, психотерапії та реабілітації. Ось тільки кілька аргументів:
Навіщо Закон державі?
В Україні формується окрема сфера психічного здоров’я та психосоціальної підтримки, в якій зараз немає єдиних стандартів і принципів діяльності. Послуги в державному і недержавному секторах суттєво різняться: ні надавачі, ні отримувачі послуг не мають єдиних критеріїв якості послуг.
Охорона психічного здоров’я в Україні досі не визначена як окрема сфера, відповідно, немає чітко прописаних термінів, принципів, не описана міжсекторальна співпраця фахівців та інституцій, не визначені види послуг, що надаються в цій галузі.
В Україні бракує координації дій між різними суб’єктами, які працюють у сфері психічного здоров’я — державними органами, недержавними організаціями, місцевими органами влади, медичними та соціальними службами. Відсутність чітко визначених механізмів співпраці обмежує доступ до послуг та погіршує їхню якість.
Поширена помилкова думка, котра обмежує сферу турботи про психічне здоров’я лише медичною галуззю. Є потреба ширшого погляду, на психічне здоров’я – це не тільки психіатри і медицина, а окрема соціально важлива галузь.
Професійна спільнота і отримувачі послуг давно очікували на профільний Закон, адже потреба встановити єдині правила надання послуг у сфері психічного здоров’я та контролю за їх якістю назріла давно.
Понад півтора місяця, що минули після затвердження законопроекту в першому читанні були результативними: підготовлено та опрацьовано кілька сотень правок, пропозицій, уточнень до тексту Закону. Над ними працювали народні депутати, науковці, представники центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, представники фахової спільноти – психологи, психотерапевти, психіатри, освітяни, громадські активісти.
Які новели цього законопроекту?
Вперше пропонується підхід до сфери психічного здоров’я як мультидисциплінарної та міжсекторальної системи. Таким чином сфера турботи про психічне здоров’я більше не обмежується лише медичною галуззю. Законопроєкт пропонує ширший погляд, дає розуміння, що психічне здоров’я – це не тільки психіатри і медицина, а окрема соціально важлива галузь.
Вперше систематизуються види послуг у сфері турботи про психічне здоров’я, та розмежовується їх специфіка, в тому числі у відповідь на запит суспільства після повномасштабного вторгнення окреслюються послуги у сфері психосоціальної підтримки та неспеціалізовані послуги.
Визначено перелік підзаконних нормативно-правових актів, які унормовують та деталізують рамкові позиції законопроекту, та відповідальних за їх розробку центральні органи виконавчої влади.
У систему охорони психічного здоров’я вперше включаються фахівці першої лінії контакту, які надають неспеціалізовані послуги низької інтенсивності. Таким чином, фіксується погляд на цю систему, як на мультидисциплінарну та міжсекторальну.
І ще: в контексті євроінтеграції слід зазначити, що законопроєкт ґрунтується на фактичному зобов’язанні Єврокомісії вирішувати питання психічного здоров’я в усіх сферах політики, щоб забезпечити його інтеграцію у внутрішню та зовнішню діяльність ЄС і викладене у Повідомленні Єврокомісії до Європейського Парламенту, Ради, Європейського соціально-економічного комітету та Комітету регіонів про комплексний підхід до психічного здоров’я від 7 червня 2023 року