Український досвід у відновленні психічного здоров’я та підтримці фахівців цієї сфери

Для того щоб система супроводу працювала ефективно, роль фахівця, його ресурсність, фізичні та психологічні можливості та професійні потреби мають стати такою ж важливою частиною планування, як і потреби ветерана. Адже турбота про тих, хто підтримує інших, — це не додаткова опція. Це необхідна умова стійкої системи підтримки.

Власне, підтримці себе у професії був присвячений воркшоп «Український досвід у відновленні психічного здоров’я та підтримці фахівців цієї сфери» під час Всеукраїнський діалог: громади-ветеранам 2026. Його організували і провели Ольга Кухарук і Марина Сириця із ЯРМІЗ Центр реадаптації та реабілітації.

“Маємо враховувати, що всі ми живемо в умовах війни та маємо власний досвід, який впливає на нас і нашу взаємодію з іншими. Особливо це стосується фахівців, які часто приходять у професію з високим рівнем небайдужості, сильними ціннісними орієнтирами та мотивацією допомагати.

Водночас багато хто з них має власний непростий досвід війни: участь у бойових діях, очікування рідних із фронту, втрати, вимушене переміщення чи поєднання кількох таких досвідів. Це стає одночасно джерелом сили та точкою вразливості.

Тому система підтримки ветеранів має враховувати не лише потреби отримувачів послуг, а й досвід, ресурсність та професійні можливості тих, хто ці послуги надає.

Одним із рішень може бути впровадження травмоінформованого підходу як системоутворюючого принципу організації допомоги. Його ключові принципи – безпека, довіра і прозорість, підтримка вибору, співпраця, посилення спроможності та врахування різних досвідів – однаково важливі як для отримувачів послуг, так і для їхніх надавачів.

Безпека має бути забезпечена і ветерану, і фахівцю. Прозорість важлива не лише в отриманні послуги, а й в організації роботи спеціаліста. Нам необхідно визнавати та посилювати спроможність захисників, але не менш важливо визнавати внесок і підтримувати спроможність тих, хто працює для них.

Маємо визнати, що розбудова такої системи потребує додаткових ресурсів, часу та зусиль. Проте саме це створює підґрунтя для її стійкості та ефективності в довгостроковій перспективі.

Сьогодні багато уваги приділяється послугам, рішенням та соціальному супроводу ветеранів. При їхньому проєктуванні враховується, що саме отримає ветеран і який шлях він має пройти для отримання допомоги. Значно рідше увага приділяється тим, хто буде реалізовувати ці рішення щодня”, – відзначають у “Ярміз”.

Загальні настанови з травмаінформованого спілкування можна почитати тут

Партнери цьогорічного заходу: Міжнародний Фонд “Відродження” у співпраці із Європейським союзом, Програма реабілітації та реінтеграції ветеранів, яку втілює IREX за підтримки Державного департаменту США, Міжнародна організація з міграції (МОМ) за фінансування Європейського Союзу, за підтримки НАТО у рамках Комплексного пакету допомоги Україні, ПРООН в Україні та Європейський Союз у межах флагманського партнерства EU4Recovery, а також Уряд Японії, Рівненська міська рада, “Платформа відновлення людського капіталу. Рестарт”, Коаліція ветеранських просторів, БФ «Там, де ми — там Україна», Всеукраїнська асоціація громад, B&М.