07/02/2026
Через 6 місяців після важкого поранення і втрати частини кінцівки він став фахівцем із супроводу ветеранів у Вараській багатопрофільній лікарні (Рівненщина).
Андрій Овечко служив на контракті ще до повномасштабного вторгнення. Після – перейшов в інший підрозділ і вирушив на Схід. У 2024-му році під час виконання бойових завдань у районі Торецька отримав важке поранення.
Тоді, за словами Андрія, фахівці із супроводу в країні вже працювали, але у їхній громаді таких не було. Тому усі бюрократичні процедури лікування, протезування, реабілітації, звільнення зі служби проходив самотужки. Власне, через власний досвід і вирішив стати фахівцем.
“Я у своїй Вараській лікарні проходив лікування і мені у ній же запропонували посаду. Я погодився. Незважаючи на те, що це не проста професія: вона і складна, і цікава, і нова, але дуже затребувана. Коли військовий або ветеран потрапляє у медзаклад після поранення, у нього виникає чимало немедичних питань. І саме наша посада уповноважена на те аби допомогти розібратися і вирішити, хоча б частково, ці питання”, – говорить Андрій.
На сьогодні, за даними Мінветеранів, в Україні працевлаштовано майже 400 фахівців із супроводу ветеранів у закладах охорони здоров’я. Наша команда за підтримки із Рехаб4ю проводила навчання таких фахівців. Андрій Овечко був одним із його учасників.
“Навчання було дуже корисним: і тренери, і матеріал, який нам доводили він точно стане важливим у нашій роботі. Ще однією фішкою таких тренінгів я вважаю знайомства, обмін досвідом, кейсами і створенням певної спільноти, до якої залучені фахівці з усієї України. Це круто, що ми можемо комунікувати і після”, – відзначив Овечко Андрій.
Про затребуваність професії ветеран говорить однозначно. Адже війна триває і тих, кого доставляють у медичні заклади менше не стає. Саме для фахівців у лікарнях та шпиталях важливий перший контакт.
“Зазвичай, моє перше знайомство відбувається так. Ми постійно отримуємо дані щодо того, чи поступили в лікарню пацієнти зі статусом УБД. Коли такі є, то я заходжу в палату, представляюся, знайомлюся. Оскільки, сам ветеран, то незрозумілих ситуацій не виникає.
У нас є “Простір турботи про ветерана” і ми з колегою Яніною Зінцовою постійно намагаємося їх витягти туди, аби вони змінили “палатну” обстановку на неформальну. Там уже, звісно, контакт відбувається швидше.
Запити від них бувають різні: проходження ВЛК, оформлення статусів, проходження ЕКОПФО, отримання виплат від місцевих програм, отримання групи інвалідністю тощо.
Відзначу, що добре залучений у комунікацію і медичний персонал. У нас хороша взаємодія із керівництвом лікарні, завідувачами відділень. Усі налаштовані на допомогу і підтримку.
Але до мене звертаються часто за порадами і щодо протезування, оскільки, я сам проходив цей досвід. На сьогодні, вже є що порадити і в Україні”, – говорить Андрій.
В Андрія вже є чимало контактів у телефонній книзі з тими, кого супроводжував. Найдовший супровід триває вже понад півроку. Людина ще лікується.
“Важливо не залишати людину сам на сам зі своїми проблемами. Важливо підтримувати ветерана або ветеранку кожному на своєму рівні. Важливо залучати їх до спільних активностей, до спільноти. Підтримувати. Бути не байдужими до них ”, – наголошує Андрій Овечко.
А ще за словами пана Андрія, важливо комунікувати з усіма дотичними організаціями, структурами. Це вибудовує партнерство і взаємопідтримку.
Впровадження інституту фахівця із супроводу ветеранів та демобілізованих осіб є флагманським проєктом Мінветеранів. ГО «Платформа відновлення людського капіталу. Рестарт» є партнером реалізації в частині підготовки та експертної супервізії фахівців із супроводу у громадах, закладах охорони здоровʼя.
Навчання для фахівців закладів охорони здоров’я реалізується в межах проєкту «Реабілітація в Україні» Rehabilitation for Ukraine, який впроваджує організація Momentum Wheels for Humanity Ukraine
Цей матеріал став можливим завдяки щедрій підтримці, наданій Урядом Сполучених Штатів Америки. Зміст є відповідальністю Моментум Вілз фор Хьюменіті та не обов’язково відображає погляди Уряду Сполучених Штатів Америки.