09/16/2026
У серпні 2026 року Кабінет Міністрів України прийняв 6 Постанов і 2 Закони підписав Президент України. Вказані документи прямо впливають на права військовослужбовців, ветеранів та членів їхніх родин.
Постанова КМУ від 06 серпня 2026 р. № 1001 “Про внесення до деяких постанов Кабінету Міністрів України змін щодо уточнення процедури продовження строку дії посвідчень члена сім’ї загиблого та удосконалення механізму прийняття рішень про призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або встановлення інвалідності” (щодо продовження посвідчень та виплати ОГД)
Дітям з інвалідністю з дитинства, які є членами сімей загиблих воїнів, після досягнення 18 років , строк дії посвідчення продовжується шляхом вклеювання нового бланка на правій внутрішній стороні посвідчення з урахуванням строку, на який встановлено інвалідність; строк дії е-посвідчення ветерана продовжується автоматично на строк, на який встановлено інвалідність.
Мінветеранів під час розгляду документів на призначення одноразової грошової допомоги може додатково перевіряти інформацію щодо одержувачів, зокрема підстави надання їм статусу члена сім’ї загиблого Захисника чи Захисниці України або статусу особи з інвалідністю внаслідок війни.
Також передбачено, що у разі направлення запитів строк прийняття рішення про призначення або відмову в призначенні допомоги може бути продовжено до отримання необхідної інформації, але не більше ніж на 3 (три) місяці.
Крім того, якщо в поданих документах або уточненій інформації виявлено можливі порушення під час надання відповідного статусу, Мінветеранів у триденний строк повідомляє про це відповідний структурний підрозділ з питань ветеранської політики для проведення позапланової перевірки.
Додано підставу про не виплату ОГД:
Постанова КМУ від 06 серпня 2026 р. № 996 “Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2024 р. № 1041 і від 18 червня 2025 р. № 719” (щодо порядку надання статусу УБД іноземцям та особам без громадянства)
Іноземцям та особам без громадянства статус учасника бойових дій надається відповідно до Постанови 719.
Командири військових частин, органів чи підрозділів або керівники підприємств, установ та організацій мають подати документи у 5 (п’ятиденний) строк з дня початку виконання бойового наказу, розпорядження або службового чи спеціального завдання в районах ведення воєнних, бойових дій або на тимчасово окупованих територіях. Крім того додається:
Постанова КМУ від 26 серпня 2026 р. № 1060 “Про внесення зміни до пункту 11 Порядку реалізації експериментального проекту щодо створення та забезпечення функціонування на території України мережі державних ветеранських просторів” (щодо зміни строків зобов’язань у проекті державних ветеранських просторів)
Зміни стосуються строків виконання певних зобов’язань, які раніше були визначені як «протягом семи місяців з дня», а тепер встановлено, що ці зобов’язання мають виконуватися «з дня» введення в експлуатацію та передачі на праві узуфрукта державного майна товариству останнього ветеранського простору, будівництво якого розпочато у 2025 році. Це уточнення поширюється на державні ветеранські простори, що будуються в рамках експериментального проекту, і впливає на строки реалізації проекту.
Постанова КМУ від 21 серпня 2026 р. № 1050 “Про внесення змін до Положення про Єдиний державний реєстр ветеранів війни щодо оптимізації та цифровізації процесів у Єдиному державному реєстрі ветеранів війни” (щодо обліку суб’єктів ветеранського підприємництва в ЄДРВВ)
Внесені зміни , зокрема тепер зобов’язують, що ЄДРВВ має фіксувати відомості про суб’єктів ветеранського підприємництва: відстежувати всі зміни їхнього офіційного статусу: від його надання чи втрати до анулювання або відновлення.
Постанова КМУ від 19 серпня 2026 р. № 1035 “Про внесення змін до Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями” (щодо обрахунку вислуги років та вимог до надання службового житла військовим)
Зміни стосуються уточнення термінології строку обчислення: в календарному обчисленні 20 років, тобто для набуття права враховується саме календарна вислуга, без пільгового/кратного зарахування періодів служби.
Уточнено, що ордер на службове житлове приміщення дійсний протягом 30 днів з дати його видачі. Також додані вимоги до службового приміщення: не допускається заселення однієї кімнати особами різної статі, старшими за 9 років, крім подружжя, а також особами, які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань (перелік затверджується окремо), у зв’язку з чим вони не можуть проживати в одній кімнаті з членами своєї сім’ї. Не допускається також заселення житлового приміщення, збудованого для однієї сім’ї, двома і більше сім’ями або двома і більше одинокими особами. Передбачено тимчасовий виняток: у разі крайньої необхідності та за згодою військовослужбовця йому може бути надане службове житло, яке не відповідає всім вимогам або має меншу площу, але при цьому зберігається право на отримання належного службового житла в майбутньому.
Постанова КМУ від 06 серпня 2026 р. № 1002 “Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2022 р. № 1109 і від 21 січня 2025 р. № 53” (Порядок організації здійснення почесних поховань та увічнення пам’яті на Національному військовому меморіальному кладовищі, військовому меморіальному кладовищі)
Зміна назви основної Постанови на “Про затвердження Порядку організації здійснення почесних поховань та увічнення пам’яті на Національному військовому меморіальному кладовищі, військовому меморіальному кладовищі”.
У цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному в Законі України “Про поховання та похоронну справу” .
Уточнено, хто забезпечує поховання загиблої або померлої особи залежно від наявності виконавця її волевиявлення, родичів чи інших осіб, які зобов’язалися здійснити поховання.
Якщо у волевиявленні особи не визначено виконавця або він відмовився від виконання, поховання здійснюють чоловік або дружина, батьки, діти, сестра, брат, дід або баба, онук чи правнук або інша особа, яка зобов’язалася поховати померлого.
Якщо загибла або померла особа є одинокою, не має визначеного місця проживання, а родичі відмовилися від поховання, його забезпечує виконавчий орган відповідної місцевої ради, а за його відсутності — сільський голова.
Особа, яка здійснює поховання, має не пізніше ніж за три робочі дні до запланованої дати звернутися до державної установи «Національне військове меморіальне кладовище» із заявою про укладення договору.
Для цього подаються документи, що підтверджують особу та громадянство заявника, його повноваження діяти від імені загиблої або померлої особи чи відповідного органу місцевого самоврядування, належність загиблої або померлої особи до категорій осіб, які мають право на поховання на такому кладовищі, а також волевиявлення загиблої або померлої особи, якщо воно є. Для поховання на Національному військовому меморіальному кладовищі осіб із непогашеною або незнятою судимістю за умисний злочин запроваджується окрема процедура перевірки та погодження.
Державна установа після отримання заяви звертається до МВС для перевірки відомостей про судимість загиблої або померлої особи. Якщо МВС підтверджує наявність такої судимості, державна установа повідомляє заявника про можливість подати додаткові матеріали щодо проходження особою військової служби.
Після цього матеріали розглядає спеціальна комісія Мінветеранів, яка протягом п’яти робочих днів приймає рішення про можливість поховання труни з тілом або урни з прахом такої особи на Національному військовому меморіальному кладовищі. Під час розгляду враховуються обставини загибелі, характер злочину, нагороди, особливі заслуги перед Україною та інші обставини, необхідні для обґрунтованого рішення. Далі комісія приймає рішення.
Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо проходження військової служби особами, звільненими умовно-достроково від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом (№15225 від 11.05.2026)
У серпні 2026 року Президент України підписав Закон, яким передбачено зміни до законодавства, що стосуються осіб, звільнених умовно-достроково від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом (далі – умовно-достроково звільнені військовослужбовці).
Закон вносить зміни до двох інших Законів, а саме:
Щодо відпусток:
Умовно-достроково звільнені військовослужбовці відтепер матимуть право на щорічну відпустку тривалістю 30 календарних днів:
При цьому, як і раніше залишається право на додаткову відпустку за сімейними обставинами та з інших поважних причин тривалістю не більше 10 календарних днів.
Також залишається право на відпустку для лікування у зв’язку з хворобою або відпустку для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення.
Раніше така відпустка надавалася виключно за місцем перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров’я. Відтепер, окрім як за місцем перебування в закладах охорони здоров’я, відпустка надаватиметься ще за місцем проходження військової служби або за місцем проживання за рішенням командира.
Умовно-достроково звільненим військовослужбовцям, після їх звільнення з полону за їх бажанням надаватиметься додаткова відпустка із збереженням грошового забезпечення тривалістю 90 календарних днів без поділу на частини.
Крім вищезазначених відпусток, умовно-достроково звільненим військовослужбовицям-жінкам, тепер надається відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами.
Щодо часу для проїзду:
Кожна із зазначених відпусток надається без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець.
Наприклад: умовно-достроково звільненому військовослужбовцю надано 15 календарних днів щорічної відпустки, а для доїзду до місця її проведення потрібно 2 доби, ці 2 доби не включаються до тривалості відпустки. Тобто загальний час відсутності військовослужбовця може становити до 19 діб:
15 днів відпустки + 2 доби на дорогу в один кінець + 2 доби на повернення.
Щодо проходження служби:
Раніше умовно-достроково звільнені військовослужбовці могли проходити службу лише в спеціалізованих військових частинах.
Відтепер після 1 року служби в спеціалізованій військовій частині, умовно-достроково звільнені військовослужбовці можуть проходити службу і в інших підрозділах ЗСУ.
Умовно-достроково звільнені військовослужбовці, які внаслідок хвороби або поранення за рішенням ВЛК можуть служити лише у підрозділах забезпечення та не мають відповідної посади у своєму підрозділі, можуть за власним бажанням бути переміщені до іншого підрозділу ЗСУ незалежно від строку служби.
Щодо підстав звільнення з військової служби:
За попереднім законодавством, були лише такі підстави звільнення:
Тепер Закон розширено і до попередніх підстав додано нові:
на підставі висновку ВЛК про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6–12 місяців;
Варто зауважити, що попередня підстава за станом здоровʼя зазнала змін:
У попередній редакції:
на підставі висновку ВЛК про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або про непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;
Нова редакція:
на підставі висновку ВЛК про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;
Тобто за попередньою редакцією звільнення зі служби за станом здоровʼя, якщо висновок ВЛК свідчив про непридатність, означало обовʼязкове виключення особи з військового обліку.
19.08.2026, Верховна Рада України прийняла в цілому законопроєкт № 13704-д «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення права військовослужбовців, ветеранів та військовополонених, яких звільнено з полону, на належну медичну допомогу, реабілітацію, протезування»
У серпні 2026 року Президент України підписав Закон № 4954-IX щодо забезпечення права військовослужбовців, ветеранів та звільнених із полону військовополонених на належну медичну допомогу, реабілітацію та протезування. Зміни охоплюють також військовослужбовців-іноземців та осіб без громадянства. Закон набрав чинності 25 серпня 2026 року та вводиться в дію 24 листопада 2026 року, за окремими винятками.
Було розширено правові та соціальні гарантії для іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу у ЗСУ, Держспецтрансслужбі та Нацгвардії України (далі – військовослужбовці іноземці та особи без громадянства):
Закон розширює перелік гарантій, які поширюються на військовослужбовців-іноземців та осіб без громадянства в межах Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Допередніх додано можливість отримання медичних послуг, пов’язаних із забезпеченням реалізації їхнього права на біологічне батьківство (материнство), забезпечення допоміжними засобами реабілітації, медичним обслуговуванням, реабілітацією, покращеним харчуванням під час лікування та реабілітації за рахунок коштів державного бюджету.
Були внесені зміни щодо грошового забезпечення військовослужбовців під час лікування:
За попереднім законодавством військовослужбовцям, які мали потребу у тривалому лікуванні зберігалися щомісячні виплати протягом усього строку безперервного лікування.
Відтепер за військовослужбовцями, виведеними у розпорядження командира у зв’язку з потребою в лікуванні та/або реабілітації, зберігатиметься визначене Законом грошове забезпечення протягом лікування, реабілітації та відповідних відпусток для лікування. Гарантія охоплює також амбулаторне лікування або реабілітацію, якщо вони відбуваються одразу після стаціонарних, а за кордоном — лікування та/або реабілітацію у стаціонарних умовах.
Зміни щодо відпусток для лікування:
Раніше відпустка для лікування надавалася на підставі висновку ВЛК, відтепер відпустка надаватиметься на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
За старим законодавством загальний час перебування військового в закладах охорони здоров’я та у відпустці для лікування із збереженням грошового та матеріального забезпечення не міг перевищувати 12 місяців поспіль.
Стаціонарне лікування може бути продовжене понад 12 місяців за наявності медичних показань з урахуванням галузевих стандартів, зі збереженням грошового та матеріального забезпечення на підставах, визначених Кабміном. Огляд ВЛК щодо придатності проводиться не пізніше ніж через 12 місяців від початку лікування. Після продовження стаціонарного лікування повторний огляд проводиться до завершення продовженого строку, але не пізніше ніж через чотири місяці з дня продовження.
Важливо зауважити, що у разі призначення додаткової винагороди у зв’язку із стаціонарним лікуванням або відпусткою для лікування після тяжкої травми військовослужбовцям, які одночасно мають право на отримання додаткової винагороди за різними умовами, така винагорода виплачується за тією умовою, що передбачає більший розмір.
Закон передбачає забезпечення покращеним харчуванням за рахунок державного бюджету під час лікування та реабілітації у закладах охорони здоров’я й реабілітаційних закладах усіх форм власності та підпорядкування таких категорій осіб:
Щодо військовослужбовців (в тому числі іноземці та особи без громадянства), які після лікування/реабілітації повертаються до військової частини (місця проходження військової служби) були внесені нові умови:
Нові положення щодо протезування:
Для військовослужбовців (в тому числі іноземці та особи без громадянства), які отримали травми або захворювання внаслідок бойових дій чи перебування у полоні здійснюється призначення, підбір, забезпечення (в тому числі навчання користуванню) протезами, ортезами, комплектувальними виробами до них та іншими допоміжними засобами реабілітації.
Визначені Законом військовослужбовці можуть самостійно придбати допоміжні засоби реабілітації та запасні частини до них і отримати компенсацію в порядку, встановленому Кабміном. Такі засоби мають відповідати застосовним технічним регламентам і функціональним потребам особи. Для протезів та/або ортезів кінцівок підвищеної функціональності передбачена встановлена індивідуальна потреба на основі результатів оцінювання функціонування з використанням відповідних інструментів оцінювання.
Особи з інвалідністю внаслідок війни:
Було розширено коло осіб, які підпадають під визначення осіб з інвалідністю внаслідок війни. Тепер до цього переліку також включені:
Особам з інвалідністю внаслідок війни гарантовано за їх вибором безоплатне забезпечення допоміжними засобами реабілітації (протезами, ортезами, комплектувальними виробами до них) або компенсація їхньої вартості за рахунок коштів державного бюджету
Також варто зауважити, що забезпечення протезами, ортезами та комплектувальними виробами до них може здійснюватися за рахунок коштів місцевих бюджетів, юридичних або фізичних осіб, а також за рахунок інших джерел.
Було внесено зміни до порядку отримання реабілітаційних послуг:
Закон змінює регулювання отримання реабілітаційних послуг, визначених індивідуальною програмою реабілітації особи з інвалідністю, у реабілітаційних закладах державної або комунальної форми власності. Порядок отримання таких послуг визначатиме Кабінет Міністрів України
Щодо Додаткової винагороди:
Закон передбачає такі додаткові щомісячні винагороди на умовах та в порядку, визначених Кабінетом Міністрів України: