05/15/2026
У кропивницькому “Просторі хоробрих” від Благодійний фонд “Полк С.Хороброго”/Charity fund of regiment S.Khorobrogo працюють групи самодопомоги — зустрічі для людей, які опинилися у схожих життєвих обставинах і можуть підтримати одне одного через власний досвід.
Групи працюють за принципом «рівний — рівному»: учасники говорять про власний досвід, слухають інших, діляться тим, що болить або хвилює саме зараз. Зустрічі проводять фасилітатори, які допомагають зберігати безпечну і комфортну атмосферу.
Для військових і ветеранів це часто можливість просто побути серед своїх. Поговорити про адаптацію до цивільного життя, емоційний стан, проходження ВЛК чи речі, які складно пояснити людям без такого досвіду. Учасники кажуть, що завдяки групі почуваються менш самотніми і більш спокійними.
Костянтин, який відвідує групу вже третій місяць, згадує, що спочатку більше мовчав і спостерігав. Каже: найважливішим було зрозуміти, що він не один має такі переживання. З часом почав говорити про свої проблеми і отримав підтримку від побратимів. Зараз, за його словами, після зустрічей стає легше.
«Зазвичай після зустрічей, особливо останнім часом, я почуваюся легше. Хоча перші зустрічі іноді змушували мене почуватися гірше, бо піднімалися глибокі речі, які потрібно було переосмислювати, а на це потрібні ресурси», — говорить чоловік.
«Для мене це нагода побути серед своїх в цивільному житті та отримати корисні думки, поради, а також консультації фахівців, — ділиться військовий Артем. — Я готуюся до списання, і досвід моїх побратимів, які вже це пройшли, для мене дуже цінний».
Для близьких військових і ветеранів ці зустрічі — можливість бути серед людей, які розуміють їхній досвід без зайвих пояснень. Тут говорять про труднощі життя, чекаючи на рідних військових, про втому, тривогу, пошук рішень і підтримку. Учасники особливо цінують безоціночну атмосферу і взаємоповагу.
Наталія, яка приходить на групу щовівторка, розповідає, що саме тут познайомилася з людьми, з якими можна відкрито говорити про свої ситуації й знаходити підтримку через досвід інших. А Валерія згадує, що спочатку їй було важко, але поступово з’явилося відчуття безпечного простору, де хочеться ділитися і рухатися далі.
Окремо працюють групи для вимушених переселенців. Тут говорять про адаптацію до нового міста, пошук роботи, баланс між відпочинком і щоденними справами, про виснаження і спроби повернути собі відчуття стабільності.
Олеся згадує зустрічі, на яких учасники говорили про те, куди насправді йде їхній час, як серед постійної метушні люди перестають помічати власне життя і чому важливо дозволяти собі говорити про тривогу та втому. А Олексій каже, що найбільше йому запам’яталося обговорення пошуку роботи у новому місті та визначення власних пріоритетів.
Для багатьох ці групи — не просто зустрічі. Це місце, де можна перестати тримати все всередині, побути серед людей зі схожим досвідом і хоча б ненадовго не почуватися самотніми зі своїми переживаннями.
Якщо ви шукаєте коло своїх, зареєструватися на зустріч можна за посиланням https://forms.gle/mLbRxLzP1H2YWCSY8, або просто прийти у простір, і вам все розкажуть та покажуть.