07/03/2025
В івано-франківському Домі Воїна працює 11 спеціалістів, які надають різні послуги ветеранам і членам їхніх родин. Серед них є й Любомир Кашуба – фахівець із супроводу ветеранів.
Про своє повернення з війни, опанування нової професії, мрію на цій посаді та про найчастіші звернення, він розповів для Коаліції ветеранських просторів.
Про адаптацію після служби
Період адаптації після служби в мене тривав рік. Тобто, я ходив на роботу, виконував певні задачі, але не мав ресурсу вийти зі своєї бульбашки. Попри певні тригерні розмови на роботі (наприклад, про те, як вберегтися від ТЦК), попри те, що було не комфортно, я не хотів пробувати щось інше.
Коли повертався ще з АТО, те повернення було значно комфортнішим морально. Як мінімум через те, що повертався по демобілізації, за наказом президента. Все було чітко.
Зараз я звільнився за сімейними обставинами. І хоч повертався на своє старе робоче місце, мав відчуття провини перед побратимами.
Про вибір професії
Можна так сказати, що посада Фахівця із супроводу ветеранів обрала мене, а не навпаки. Це історія про те, де 50% вирішує випадок.
Після того як я звільнився із служби у 2023 році, повернувся на стару роботу. Працював у друкарському цеху друкарем. Рік я так пропрацював. Але мені було не зовсім комфортно – скидалося на те, що той досвід, який я отримав у війську, досить складно втиснути у реалії. Дискомфорту додавала робота у колективі цивільних, людей, які не служили.
Відтак, я пішов на навчання. Оскільки в мене була спеціалізація «Психологія», рівень бакалавр (навчався ще у 2012 році, потім служив в АТО), вирішив, що варто продовжити навчання.
Зміна роду діяльності відіграла важливу роль, все закрутилося. І коли побачив набір на «фахівця із супроводу ветеранів», подався. Спершу не вийшло (через вимкнення світла не пройшов тест), але я собі пообіцяв, що дороблятиму всі справи до кінця.
Наразі мені здається, ця посада – надзвичайно потрібна. Проте, мрію, щоб система запрацювала так, що професія стане непотрібною. Звісно, технології не замінять людської емпатії, але деякі речі можна зробити так, щоб вони працювали автоматично, без людей.
Про найчастіші звернення
Без статистики, за моїми спостереженнями, найчастіше ветерани чи їхні рідні до фахівців із супроводу звертаються з юридичних питань. Запити на послуги адвоката, інформація про пільги. Загалом, інформаційних запитів також багато.
Якщо відкрити наші документи щодо запитів від нашої цільової аудиторії, там є розділ «інше». До прикладу, ми здійснювали супровід громадянина Південної Кореї, який воював за Україну. Йому потрібно було зробити документи і оформити, до прикладу, грошову допомогу.
Про фахівців із супроводу ветеранів
Вважаю, що на першому місці в цій професії має бути професіоналізм. Але, якщо в цієї людини є досвід участі в бойових діях чи іншої категорії, наприклад, рідні учасника бойових дій – це буде плюсом.
За пів року своєї роботи на цій посаді, можу зауважити, що важливо зважати на вигорання. Тут неможливо не рефлексувати чи не брати близько до серця. Часом я переймаю людські історії на себе. Це також емоційно затратно.
Добродушність, мені здається, – основна риса, якою має володіти фахівець із супроводу. Критичне мислення повинне бути обовʼязково, щоб відрізнити пріоритетність, мати змогу працювати з різними людьми і ситуаціями.
Про відчуття себе на цій посаді
В мене ще немає закритих випадків, все в процесі роботи, але кожен з них має свою складність.
Та найбільше я хочу з одним хлопцем, який проходить довгострокову реабілітацію в різних лікарнях (я допомагаю йому з пошуком реабілітаційних центрів), пограти теніс. Наразі він на кріслі колісному, але буде вертикалізований, і ми пограємо. Ми домовилися. Це найбільше моє бажання.
Про відновлення після емоційної роботи
Все класично – сім’я, однозначно, – це одне з найбільших джерел відновлення. Також, переконаний, що коли всі випадки, які зараз веду, вирішаться, я отримуватиму задоволення і підтвердження того, що ця робота зроблена не даремно.
Наразі для мене це найкраще місце роботи.