10/14/2024
Марія Довжик – одна із тренерок, яка буде вчити майбутніх фахівців супроводу ветеранів та демобілізованих осіб. Вона пройшла навчання у центрі “Простір можливостей” і вже повернулася у рідну Вінницю для подальшої роботи.
Марія у темі ветеранства не новачок. Її шлях входження у військово-ветеранську спільноту почався у 2014 році, коли активно волонтерила для фронту. Потім знайомство і одруження з чоловіком, який був військовим, народження двох дітей (нині у подружжя вже три дитини) і паралельно робота у ветеранському просторі (Вінниця). Спочатку як комунікаційна менеджерка, а згодом, і до сьогодні, виконавча директорка.
“У військо мене не брали, тому я вирішила допомагати тим, хто з нього повертався”, – каже пані Марія перед врученням сертифікату про успішне завершення навчального курсу для тренерів (TOT) у рамках Програми підготовки тренерів Центрів ветеранського розвитку.
Досвід Марії полягає не тільки в управлінні одним із потужних ветеранських просторів в Україні, а ще й практичній роботі з ветеранами та ветеранками, членами їхніх родин. Тривалий час Марія працювала регіональною координаторкою по роботі з родинами безвісти зниклих на Вінниччині. Один із надскладних напрямків у роботі, який потребує певних знань та навичок.
Майбутнім фахівцям Марія викладатиме теми розвитку ветеранських просторів, психосоціальної підтримки ветеранів та членів їхніх родин, алгоритми роботи з родинами безвісти зниклих, а також комунікації.
Ми поспілкувалися з Марією про неї як тренера і про її бачення роботи фахівців.
Чому Ви вирішили стати тренером для майбутніх фахівців супроводу ветеранів та демобілізованих осіб?
Я свідома того, що скоро стартує набір фахівців і що хтось має ділитися своїми знаннями. Я маю великий досвід і радо ним поділюсь.
Які виклики, на ваш погляд, очікують на фахівців, коли вони почнуть працювати у громадах?
Якщо взяти досвід роботи нашого “Ветеранського простору”, який працює з ветеранами і ветеранками уже більше 4 років, то час грав нам на руку. Ми починали з мінімального розуміння – куди рухатися і ми інстинктивно змінювали підходи до роботи з ветеранами і ветеранками.
У нас була можливість підготуватися, набути досвіду, отримати знання, тому що наша історія починалася задовго до повномасштабного вторгнення. Ті фахівці, які будуть працювати вже зараз, зіштовхнуться з тим, що їм треба мати ВЖЕ ці знання і часу у них набагато менше. Особливо в частині екологічного спілкування з клієнтами, яке допоможе вчасно виявити їхні справжні потреби.
Якими якостями мають бути наділені майбутні фахівці?
У першу, чергу ми повинні “вмикати” людину у собі, а вже потім фахівця. Я би виділила основне – емпатія, високий професіоналізм, щирість у бажанні допомогти у вирішенні проблеми, повага до тих, заради кого вони працюватимуть. На мою думку, це ключове.
З власного досвіду, що б ви порадили фахівцям?
“Запам’ятайте, що наші ветерани заслуговують на найкраще”, – резюмує Марія Довжик.