02/19/2026
Жестову мову пані Неля вивчила з дитинства, бо обоє батьків нечуючі. У них набута глухота.
У професію пані Неля прийшла через особисту історію. Її чоловік та брат воювали. Чоловік втратив на війні кінцівку.
Більше року тому вона звернулася у КЗ «Будинок Ветеранів» РМР до Вікторія Шинкаренко. Відтоді лишилася працювати у просторі.
Коли інформація про її особливі знання розлетілася соціальними мережами, до Рівного почали приїжджати нечуючі родини, рідних яких мобілізували або вони проходять службу.
Справа у тому, що люди, які не чують – не можуть говорити по телефону. Єдиний зв’язок – це відеодзвінок. Який, на жаль, не завжди доступний. Особливо тим, кого щойно мобілізували і хто проходить базову підготовку у військових навчальних центрах.
Зауважимо, що дітей батьків, які мають 3 групу інвалідності, можуть мобілізувати. За словами пані Нелі, це дійсно проблема, коли у військових частинах не обізнані із такими особливостями. І дуже часто на цьому фоні виникають непорозуміння. За відсутності комунікації батьки хвилюються за своїх дітей, діти – за батьків.
Саме тому пані Неля дуже часто супроводжує такі родини у центри, на полігони, у ТЦК та СП та інші інстанції, де потрібно або оформити документи, або допомогти з комунікацією.
“Таких родин, які приїздять до нас з інших міст за рік у мене було не менше 60. З Дніпра, Кривого Рогу, Івано-Франківська. І коли вони приходять у наш простір – я не можу їм відмовити у допомозі. Вони розгублені, стривожені. Не знають, що з їхніми дітьми. Я повинна їм допомогти”, – говорить пані Неля.
На сьогодні у фахівчині у супроводі офіційно більше 50 ветеранів. Ще стільком вона допомогла вже, хоча і не оформляла офіційно, адже ті, хто зверталися не мають статусів. Утім, на допомогу це не впливає, адже для пані Нелі статистика не головне. Важливо вирішити проблему, з якою звертаються.
Ті ветерани, які втратили слух після поранення, зазвичай, не звертаються за допомогою. Вони здебільшого комунікують через месенджери текстовими повідомленнями або ж їм встановлюють сучасні слухові апарати.
“Наш простір – це місце, куди ветерани та члени їхніх родин просто приходять. Попити чаю. Поговорити. На арт терапію. Ми змогли створити таке місце, де вони відчувають себе у безпеці і де їм добре. І для нас це важливо”, – додає Неля Новачук.
Всього у ветеранському просторі на сьогодні працює 10 фахівців із супроводу ветеранів. Їхня зона відповідальності – Рівненська громада.
Якщо ви не знаєте, де знайти свого фахівця із супроводу ветеранів, скористайтеся нашою мапою і порадьте її іншим.